Інформує податкова!
До уваги платників податків!
У зв’язку з реорганізацією Вільнянської міжрайонної державної податкової
інспекції Запорізької області Державної податкової служби та утворенням
Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління
Міндоходів у Запорізькій області змінилися реквізити для подачі звітності, а
саме:
Найменування органу
державної податкової служби – Вільнянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління
Міндоходів у Запорізькій області ( Вільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій
області);
Податковий номер органу
державної податкової служби – 38742301;
Інформаційно –комунікаційний сектор
Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у
Запорізькій області
ПОДАТОК НА ДОХОДИ
ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи
фізичних осіб сума компенсації, яка виплачується підприємством найманому
працівнику за використання власного автомобіля при виконанні службових
обов'язків?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове
благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді
вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального
майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації
вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація
зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового
договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або
відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2
ст. 164 Податкового кодексу).
Нормами Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.
(далі – КЗпП) передбачено випадки, коли підприємство
повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а
саме: у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в
іншу місцевість; у зв'язку із службовими відрядженнями.
Згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового
кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового
або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім
тих, що обов'язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або
звільняються від оподаткування згідно з розділом IV цього Кодексу.
Компенсація, яка виплачується підприємством найманому
працівнику за використання ним власного автомобіля при здійсненні службових
обов'язків, в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника
підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.
Отже, оскільки використання
власного автомобіля під час виконання службових обов'язків не підпадає під дію
КЗпП, сума компенсації, яка виплачується працівнику підприємством, є додатковим
благом платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на
підставі підпунктів «а» та «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового
кодексу за ставками, визначеними у ст. 167 цього Кодексу.
Щодо застосування права на податкову
знижку
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового
кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-(далі - ПКУ) платник податку має
право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. До
податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового
року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та
розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними
чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують
продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених
документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт,
послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166
ПКУ).
Також відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу
України від 10.01.2002 р. N 2947-III батьки повинні утримувати своїх
неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання
і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов'язані
утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Згідно із пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку
має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу
платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з
урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених
платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття
середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена
його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного
в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на
кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання
протягом звітного податкового року. Працюючий студент вже не перебуває на
утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати.
Виходячи з норм ПКУ студент, який працює, сам є платником
податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи
заробітну плату, визначається згідно вимог статті 164 ПКУ, зокрема, за пунктом
164.1 статті 164 базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід,
який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму
податкової знижки.
Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався
і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за
наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального
підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не
перебуває на їх утриманні. Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише
після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування
не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками
звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за
навчання.
Стосовно застосування податкових пільг в
умовах дії Національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікатор
видів економічної діяльності"
Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011
року звільняються від оподаткування податком на прибуток види діяльності
галузей економіки, передбачені п. 17 підрозд. 4 розд. XX Перехідних положень
Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Національний класифікатор України "Класифікація видів
економічної діяльності ДК 009:2005", затверджений наказом
Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. N 375 (далі - ДК 009:2005),
скасовано з 31 грудня 2012 року згідно з наказом Державного комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.
Починаючи з 01.01.2012 р. набув чинності Класифікатор видів
економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту
України від 11.10.2010 р. N 457, на заміну ДК 009:2005.
Водночас наказом Міністерства економічного розвитку і
торгівлі від 07.02.2013 р. N 113 "Про відновлення чинності національного
класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної
діяльності" на період до 31.12.2013 р. відновлено чинність Національного
класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної
діяльності".
Тому ДК 009:2005, на який міститься посилання в Кодексі
відносно видів економічної діяльності, зокрема, у п. 17 підрозд. 4 розд. XX
Перехідних положень Кодексу, у 2013 році є діючим.
Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів
розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових
книжок) (форма №ЗВР – 1)?
Згідно з абз.1 п.7 ст.3 Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» від 06.07.95р №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які
здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із
застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов’язані подавати до податкових органів звітність, пов’язану із
застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за
звітним місяцем – у разі , якщо цим пунктом не передбачено подання інформації
дротовим або бездротовим каналами зв’язку.
Відповідно до п.1 Порядку подання звітності,
пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або
використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),
затвердженим Наказом ДПАУ від 01.12.00р №614, звітність, пов’язана із
застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок, подається суб’єктом
підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування
чи незастосування їх у звітному місяці.
У свою чергу, згідно із п.46.1 ПК України
податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків
контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого
нараховується та/або сплачується податкове зобов’язання, чи документ, що
свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників –
фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Оскільки Звіт про використання реєстраторів
розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових
книжок) (форма №ЗВР-1) не відноситься до податкової звітності в розумінні норм
ПК України, то подання уточнюючого звіту чинним законодавством не передбачено.
| 
